Історія

	Тризуб – історичний символ Української Державності, княжий Знак середньовічних Київських князів. Магічний символ оберегу північно-арійських племен. Має скандинавське рунічне походження. З розповсюдженням християнства набрав додаткового сенсу Святої Трійці. Про походження і значення Тризуба існує багато версій і теорій. Стилізований знак Тризуба – „триглав” – розповсюджений в народній українській вишивці, в орнаментах і візерунках.
	Великий Герб України – складається з трьох основних частин: Тризуба, Герба Війська Запорізького (праворуч) і Герба Королівства Галичини і Лодомерії (ліворуч). Тим самим символізується соборність України, коли національний символ (Тризуб) об'єднує і Захід (Галицький Лев), і Схід (Козак-Запорожець). Тризуб принципово симетричний, в той час, коли оксідентальні (Лев) і орієнтальні (Козак) символи розгорнуті обличчям один до одного, що означає подолання протиріч і єдність.    До речі, ці фігури є розгорнутими в протилежні від їхнього історичного положення боки.
	Державний Прапор України – стяг із синьої (або блакитної) і жовтої (або золотої) смуг. За походженням це кольорове сполучення – від символіки Галицького Королівства, яка в свою чергу має скандинавське походження. Про походження Національного і Державного Прапору України також існує багато версій і теорій.    Був Державним прапором Української Народної Республіки, Гетьманської Держави (1918 р.); від 1992 р. – Державний Прапор України.    Найбільш поширене його трактування – блакитне Українське небо над ланами золотого збіжжя.
	Герб Війська Запорізького – в ширшому трактуванні символ Великої України взагалі (без Києва). Символізує героїчну добу історії нашої нації, козацьку спадкоємність Українців, нашу завзятість, впертість і відчайдушність в обороні Рідного Краю.
	Герб Королівства Галичини і Лодомерії – в ширшому трактуванні символ Західної України і Галичини. За походженням є Гербом Галицьких королів. Зображується згідно національних Українських кольорів – золотим на синьому тлі. Водночас є символом духовного й культурного центру України – міста Львова.
	Герб міста Києва – столиці Української Держави, найдревнішого міста Східної Європи. Зображує Архангела Михаїла – Святого покровителя, захисника і оборонця цієї Української перлини. За легендою, під час нападу на Київ печенігів у 1036 році Архангел Михаїл у вигляді молодого хлопця повідомив Короля Русі Ярослава Мудрого (який з військом тоді був поза столицею) про цей напад і в такий спосіб врятував місто.
	Прапор боротьби за Волю України. Виник у середині ХХ століття як символіка Української Національної Революції. Має багато трактувань, з яких найбільш розповсюджені „Воля або смерть” (червоний – традиційний колір волі; чорний – колір жалоби по умерлим), „кров борця за Україну на чорній Українській землі”.    Червоно-чорне кольорове сполучення дуже поширене в Українській вишивці, в візерунках, в народному малюванні і є дуже древнім за походженням, можливо, воно мало сакральне значення.
	Прапор Війська Запорізького – стяг малинового кольору, традиційно вважається Козацьким Прапором. Малиновий колір є в геральдиці кольором шляхетності й рицарства, перемоги та відваги.
	Бойовий Тризуб – Тризуб із зображенням середнього зуба у вигляді Меча є символом боротьби проти ворогів України, помсти катам нашого народу, справедливої відплати. Виник у 1920-х роках у середовищі Українських Націоналістів, використовувався як офіційний символ ОУН; від 1940 року був емблемою ОУН полковника А. Мельника.
	Сварга – древній арійський сакральний символ. Відноситься до солярних (сонячних) символів. Означає рух Сонця і має трактування як безкінечність руху, боротьбу добра і зла, перемогу сил Світла над силами темряви. Має зв'язок із Християнським Хрестом. Розповсюджений в старовинних Українських орнаментах і візерунках.